1. Словник української мови Грінченка

роздимати

Роздима́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздимати — роздима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздимати — Роздувати, роздмухувати; (полум'я) розпалювати дужче; (небезпеку) перебільшувати; (вітрило) надимати, п! НАПИНАТИ; (груди) випинати; (ціни) завищувати; (штати) збільшувати; (вітром) розносити, розвіювати. Словник синонімів Караванського
  3. роздимати — див. роздувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздимати — РОЗДИМА́ТИ див. роздува́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. роздимати — РОЗДИМА́ТИ див. роздува́ти. Словник української мови в 11 томах