1. Словник української мови Грінченка

роздряпувати

Роздряпувати, -пую, -єш

сов. в. роздряпати, -паю, -єш, гл. Расцарапывать, расцарапать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздряпувати — роздря́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздряпувати — -ую, -уєш, недок., роздряпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. 2》 тільки док., розм., рідко. Неглибоко, абияк зорати землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздряпувати — РОЗДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. Ранений у гарячці роздряпує свої рани (І. Франко); Ну, не без того, що трохи роздряпаєш руки (М. Стельмах). 2. тільки док., розм. Словник української мови у 20 томах
  4. роздряпувати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
  5. роздряпувати — РОЗДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. Ранений у гарячці роздряпує свої рани (Фр., VI, 1951, 243); Ну, не без того, що трохи роздряпаєш руки (Стельмах, І, 1962, 218). Словник української мови в 11 томах