розжалобити

Розжалобити, -блю, -биш

гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжалобити — розжа́лобити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжалобити — див. розжалоблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати. Словник української мови в 11 томах