розжалобити
Розжалобити, -блю, -биш
гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжалобити — розжа́лобити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розжалобити — див. розжалоблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати. Словник української мови у 20 томах
- розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати. Словник української мови в 11 томах