розжевріти(ся)

Розжевріти(-ся), -рію(-ся), -єш(-ся)

гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжевріти(ся) — Розже́вріти(ся), -рію(ся), -рієш(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)