розжевріти(ся)
Розжевріти(-ся), -рію(-ся), -єш(-ся)
гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжевріти(ся) — Розже́вріти(ся), -рію(ся), -рієш(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)