роззутися
Роззува́тися, -ва́юся, -єшся
сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззутися — роззу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- роззутися — див. роззуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роззутися — РОЗЗУ́ТИСЯ див. роззува́тися. Словник української мови у 20 томах
- роззутися — РОЗЗУ́ТИСЯ див. роззува́тися. Словник української мови в 11 томах