розламувати

Розламувати, -мую, -єш

сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розламувати — розла́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розламувати — Ламати, ломити, переламувати, переломлювати; (скриню) розбивати; (тіло руханкою) ЖМ. розминати, розрахувати. Словник синонімів Караванського
  3. розламувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  4. розламувати — -ую, -уєш, недок., розламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати. || Ламаючи в кількох чи багатьох місцях, ділити, дробити на частини, шматки що-небудь. 2》 Руйнувати, розбивати що-небудь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розламувати — РОЗЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати. Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той .. розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розламувати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. розламувати — Розла́мувати, -мую, -муєш; розлама́ти, -ма́ю, -ма́єш і (див.) розло́млювати, розломи́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розламувати — РОЗЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ламаючи, ділити що-небудь; переламувати. Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той.. Словник української мови в 11 томах