1. Словник української мови Грінченка

розлуплювати

Розлуплювати, -люю, -єш

сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. О. 1862. І. 32. Розлупила горщик, миску. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлуплювати — розлу́плювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розлуплювати — -юю, -юєш, недок., розлупити, -луплю, -лупиш; мн. розлуплять; док., перех., розм., рідко. 1》 Те саме, що розлущувати. 2》 тільки док.Розбити, розколоти на шматки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлуплювати — РОЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. розлу́плять; док., що, розм. 1. Те саме, що розлу́щувати. Розлуплювати боби. 2. тільки док. Розколоти, розбити на шматки. Розлупила горщик, миску (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. розлуплювати — РОЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. розлу́плять; док., перех., розм., рідко, 1. Те саме, що розлу́щувати. 2. тільки док. Розбити, розколоти на шматки. Розлупила горщик, миску (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах