розлучка

Розлука, -ки

ж.

1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132.

2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508.

3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.