розмаїти
Розмаї́ти, -маю́, ї́ш
гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом. Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me