1. Словник української мови Грінченка

розмножувати

Розмножувати, -жую, -єш

сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл.

1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила. Чуб. III. 447.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмножувати — (вирощувати у більшій кількості) розводити, розплоджувати. Словник синонімів Полюги
  2. розмножувати — розмно́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розмножувати — (тварин) розводити, розплоджувати; (текст) копіювати, множити, (поширювати) тиражувати. Словник синонімів Караванського
  4. розмножувати — -ую, -уєш, недок., розмножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Кількісно збільшувати що-небудь. || Друкувати, переписувати в кількох чи багатьох примірниках. 2》 Розводити, розплоджувати у великій кількості (рослини або тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розмножувати — РОЗМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. що. Кількісно збільшувати що-небудь; примножувати. Потрібне суспільство, яке мільйонами рук підхоплює наш досвід, розмножує користь, здобуту вашою ланкою, Іване Семеновичу... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. розмножувати — РОЗМНО́ЖУВАТИ (тварин або рослин), РОЗВО́ДИТИ, РОЗПЛО́ДЖУВАТИ, ПЛОДИ́ТИ (тварин). — Док.: розмно́жити, розвести́, розплоди́ти, наплоди́ти. — Сійте свою пшеничку, розмножуйте її, а прийде пора косити, ..покличте мене на обжинки (Д. Словник синонімів української мови
  7. розмножувати — РОЗМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Кількісно збільшувати що-небудь. Потрібне суспільство, яке мільйонами рук підхоплює наш досвід, розмножує користь, здобуту вашою ланкою, Іване Семеновичу … (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах