1. Словник української мови Грінченка

розмурувати

Розмуро́вувати, -вую, -єш

сов. в. розмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну. Мнж. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмурувати — розмурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмурувати — див. розмуровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмурувати — РОЗМУРУВА́ТИ див. розмуро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розмурувати — РОЗМУРУВА́ТИ див. розмуро́вувати. Словник української мови в 11 томах