1. Словник української мови Грінченка

розохочувати

Розохочувати, -чую, -єш

сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розохочувати — розохо́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розохочувати — див. радити Словник синонімів Вусика
  3. розохочувати — -ую, -уєш, недок., розохотити, -очу, -отиш, док., перех., розм. 1》 до чого і без додатка.Викликати або посилювати у кого-небудь інтерес до чогось, бажання робити щось. 2》 в чому і без додатка, рідко. Послаблювати інтерес до чогось, викликати нехіть, небажання робити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розохочувати — хохл. (разохочівать) заохочувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. розохочувати — РОЗОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого, розм. 1. до чого і без дод. Викликати або посилювати у кого-небудь інтерес до чогось, бажання робити щось. Живущий, цілющий вечір і його розохотив до гульні (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розохочувати — Розохо́чувати, -чую, -чуєш; розохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш, -хо́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розохочувати — РОЗОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех., розм. 1. до чого і без додатка. Викликати або посилювати у кого-небудь інтерес до чогось, бажання робити щось. Живущий, цілющий вечір і його розохотив до гульні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах