розруйнувати

Розруйновувати, -вую, -єш

сов. в. розруйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. І. 116.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розруйнувати — РОЗРУЙНУВА́ТИ див. розруйно́вувати. Словник української мови в 11 томах
  2. розруйнувати — Розруйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. розруйнувати — див. розруйновувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розруйнувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. розруйнувати — розруйнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. розруйнувати — РОЗРУЙНУВА́ТИ див. розруйно́вувати. Словник української мови у 20 томах