розсадити

Розсадити

см. розсаджувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсадити — розсади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсадити — див. розсаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсадити — РОЗСАДИ́ТИ¹ див. розса́джувати¹. РОЗСАДИ́ТИ² див. розса́джувати². Словник української мови у 20 томах
  4. розсадити — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розсадити — Розсади́ти, -джу́, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розсадити — РОЗСАДИ́ТИ див. розса́джувати. Словник української мови в 11 томах