розсвітатися

Розсвітатися, -тається

гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. ІІ. 93.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвітатися — РОЗСВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСВІНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Те саме, що розсвіта́ти. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому (Вовчок, І, 1955, 191); *Образно. І я життям багатим розсвітаюсь,.. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич., II, 1957, 162). Словник української мови в 11 томах
  2. розсвітатися — СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати. Словник синонімів української мови
  3. розсвітатися — РОЗСВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСВІНУ́ТИСЯ, не́ться, док., рідко. Те саме, що розсвіта́ти. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому (Марко Вовчок); * Образно. І я життям багатим розсвітаюсь, .. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. розсвітатися — розсвіта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. розсвітатися — -ається, недок., розсвінутися, -неться, док. Те саме, що розсвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови