розсукати

Розсукати

см. розсукувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсукати — Розсука́ти, -ка́ю, -ка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. розсукати — РОЗСУКА́ТИ див. розсу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розсукати — розсука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. розсукати — див. розсукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розсукати — РОЗСУКА́ТИ див. розсу́кувати. Словник української мови в 11 томах