1. Словник української мови Грінченка

розцвіт

Ро́зцвіт, -ту

м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцвіт — ро́зцвіт іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розцвіт — -у, ч., рідко. Те саме, що розквіт. У розцвіті років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцвіт — Розквіт Словник чужослів Павло Штепа
  4. розцвіт — РО́ЗЦВІТ, у, ч., рідко. Те саме, що ро́зквіт. І щастя-мрія теж полине з нами, – Зів'ялий квіт колишнього розцвіту (І. Манжура); У Галі настала пора свого розцвіту, дівування (Панас Мирний); Він чимало наслухався про громадські порядки, .. про добробут і розцвіт [людей] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. розцвіт — Ро́зцвіт, -ту, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розцвіт — РО́ЗЦВІ́Т, у, ч., рідко. Те саме, що ро́зквіт. І щастя-мрія теж полине з нами,— Зів’ялий квіт колишнього розцвіту (Манж., Тв., 1955, 140); У Галі настала пора свого розцвіту, дівування (Мирний, IV, 1955, 119)... Словник української мови в 11 томах