розчепірити

Розчепірити, -рю, -риш

гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчепірити — РОЗЧЕПІ́РИТИ див. розчепі́рювати. Словник української мови в 11 томах
  2. розчепірити — розчепі́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розчепірити — розчепі́рити: разпять, развѣсить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  4. розчепірити — РОЗЧЕПІ́РИТИ див. розчепі́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. розчепірити — див. розчепірювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розчепірити — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови