розчурукати
Розчурукати, -каю, -єш
гл. = розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились. О. 1861. XI. Кух. 33.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчурукати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика