1. Словник української мови Грінченка

розширяти

Розширяти, -ряю, -єш

сов. в. розширити, -рю, -риш, гл. Расширять, расширить, распространять, распространить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розширяти — розширя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розширяти — (площу) збільшувати; (знання) поглиблювати; (вплив) поширювати, посилювати; (фірму) розгортати, розвивати; Словник синонімів Караванського
  3. розширяти — див. розширювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розширяти — РОЗШИРЯ́ТИ див. розши́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. розширяти — РОЗШИ́РЮВАТИ (робити ширшим, більшим за площею), РОЗШИРЯ́ТИ, ПОШИ́РЮВАТИ, РОЗСО́ВУВАТИ. — Док.: розши́рити, поши́рити, розсу́нути. Словник синонімів української мови
  6. розширяти — Розши́рювати, -рюю, -рюєш, -рює і розширя́ти, -ря́ю, -ря́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розширяти — РОЗШИРЯ́ТИ див. розши́рювати. Словник української мови в 11 томах