розшматувати

Розшматува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшматувати — розшматува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшматувати — див. розшматовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшматувати — РОЗШМАТУВА́ТИ див. розшмато́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розшматувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розшматувати — Розшматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розшматувати — РОЗШМАТУВА́ТИ див. розшмато́вувати. Словник української мови в 11 томах