1. Словник української мови Грінченка

розшнурувати

Розшнуро́вувати, -вую, -єш

сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. І. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшнурувати — розшнурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшнурувати — див. розшнуровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшнурувати — РОЗШНУРУВА́ТИ див. розшнуро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розшнурувати — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розшнурувати — РОЗШНУРУВА́ТИ див. розшнуро́вувати. Словник української мови в 11 томах