розібратися

Розбіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл.

1) Разбираться, разобраться на части.

2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Левиц. Пов. 290. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. Грин. II. 127.

3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. Зміев. у.

4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались. КС. 1883. III. 670.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розібратися — розібра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розібратися — ЖМ. зарозумітися. Словник синонімів Караванського
  3. розібратися — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  4. розібратися — [роз'ібратиес'а] -збеирус'а, -збеирес':а, -збеирец':а, -збеиреимос'а, -збеиреитес'а, -збеируц':а; нак. -збеирис'а, -збеир'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. розібратися — див. розбиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розібратися — РОЗІБРА́ТИСЯ див. розбира́тися. Словник української мови у 20 томах
  7. розібратися — без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт. Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк. Фразеологічний словник української мови
  8. розібратися — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. розібратися — РОЗІБРА́ТИСЯ див. розбира́тися. Словник української мови в 11 томах