1. Словник української мови Грінченка

роз'їхатися

Роз'їзди́тися, -джуся, -дишся

сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл.

1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324.

2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40.

3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121.

4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.

---------------

Роз'їздитися, -джуся, -дишся

гл. Разъѣздиться, много ѣздить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'їхатися — роз'ї́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роз'їхатися — див. роз'їжджатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'їхатися — РОЗ'Ї́ХАТИСЯ див. роз'їжджа́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. роз'їхатися — РОЗМИНА́ТИСЯ (рухаючись назустріч, обходити, обминати і т. ін. одне одного), ПРОМИНА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДИТИСЯ (РОЗІХО́ДИТИСЯ розм.) (йдучи); РОЗ'Ї́ЖДЖА́ТИСЯ, РОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ (їдучи). — Док.: розмину́тися, промину́тися, розійти́ся, роз'ї́хатися. Словник синонімів української мови