росказ

Росказ, -зу

м. Повелѣніе, приказаніе. Чуб. ІІІ. 378, 379. Разом за Божим росказом. Ном. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me