росказувати

Роска́зувати, -зую, -єш

сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл.

1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905.

2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.