роскошитися

Роскоши́тися, -шуся, -шишся

гл.

1) Расположиться.

2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. н. п. Г. Барв. 285.