роспитатися

Роспи́туватися, -туюся, -єшся

сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл.

1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410.

2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.