росплющити
Росплющати, -ща́ю, -єш
сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. І. 29.
2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me