росплющити

Росплющати, -ща́ю, -єш

сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл.

1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. І. 29.

2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me