росповіщати
Росповіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. росповісти́ти, -щу, -стиш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me