росправа
Росправа, -ви
ж.
1) Расправа. К. ЧР. 245. Тягніть Варвару на росправу. Ном. № 3929. Я найду суд і росправу. МВ. І. 134.
2) Статья (литературная). Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. К. Гр. Кв. XVIII.
3) — сільська. Помѣщеніе сельскаго правленія.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me