роспросторювати

Роспросто́рювати, -рюю, -єш

сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл.

1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115.

2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.