роспуста
Роспуста, -ти
ж.
1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386.
2) Развратъ, распутство. ум. роспустонька, роспусточка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me