роспуста

Роспуста, -ти

ж.

1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386.

2) Развратъ, распутство. ум. роспустонька, роспусточка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me