ростринькувати
Ростри́нькувати, -кую, -єш
сов. в. ростринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me