рострощити
Рострощи́ти, -щу, -щиш
гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. К. Псал. 3. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров. Сим. 216.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me