ростуляти
Ростуля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. К. Псал. 238. Котик зубки ростулив та Василька й укусив. Грин. III. 552.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me