росходжуватися

Росхо́джуватися, -джуюся, -єшся

сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл.

1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Грин. III. 55. Росходилась, як квочка перед бурею. Ном.

2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Левиц. І. 355. Росходився, як московський постіл. Ном. № 3414.