роточокротяка

Рот, -та

м.

1) = ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990.

2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. ум. рото́к, рото́чок. ув. ротяка. Радомыс. у.