рубак

Рубак, -ка

м.

1) = рубай. Міусск. окр.

2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы. Вас. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me