рудько
Рудько, -ка
м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рудько — див. рудь. Великий тлумачний словник сучасної мови