рукодіяння

Рукодіяння, -ня

с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодіяння — -я, с., діал. Рукоділля. Великий тлумачний словник сучасної мови