1. Словник української мови Грінченка

рукомесниця

Рукоме́сниця, -ці

ж.

1) Ремесленница.

2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукомесниця — -і. Жін. до рукомесник. Великий тлумачний словник сучасної мови