1. Словник української мови Грінченка

рум'янок

Рум'янок, -нку

м. раст. a) Matricaria chamomylla. Вх. Пч. II. 33. б) — песячий. Antherais cotula. Вх. Пч. II. 29. в) — собачий. Maruta Cotula. Dec. ЗЮЗО. І. 128.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рум'янок — рум'я́нок 1 іменник чоловічого роду ромашка рум'я́нок 2 іменник чоловічого роду рум'янець рідко Орфографічний словник української мови
  2. рум'янок — I -нку, ч. 1》 розм. Те саме, що ромашка 1). 2》 діал.Ромен (у 2 знач.). II -нку, ч., розм., рідко. Те саме, що рум'янець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рум'янок — РУМ'Я́НОК¹, нку, ч. 1. розм. Те саме, що рома́шка. Правлячи війям, Дмитро здає назад воли, і віз викочується на невелике, заросле моріжком і рум'янком подвір'я (М. Стельмах); Пахло першими росами й рум'янком (Ірина Вільде). 2. діал. Ромен (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. рум'янок — РОМА́ШКА (трав'яниста рослина родини складноцвітих, з білими квітками, з жовтим осередком), РОМЕ́Н, НЕВІСТУ́ЛЬКИ, НЕВІ́СТКА, РОМА́Н рідко, РУМ'Я́НОК розм. Ромашки білі, ніжні, милі, Покрили поле, наче сніг (Г. Словник синонімів української мови