1. Словник української мови Грінченка

рум'яніти

Рум'яні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рум'яніти — рум'яні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рум'яніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Те саме, що рум'янитися 1). 2》 перен. Ставати рожево-червоним чи багряним під час сходу чи заходу сонця. 3》 перен. Ставати червоним, рожевим (про плід). 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рум'яніти — РУМ'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що рум'я́нитися 1. Якби мені шовку, вишити б я вміла, якби кохав мене щиро, я би рум'яніла (Уляна Кравченко); Миронич з утіхою стежив, як оживав хлопець, рум'яніло зажовкле лице, блискотіли очі (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. рум'яніти — РУМ'Я́НИТИСЯ (покриватися рум'янцем), РУМ'ЯНІ́ТИ, ЧЕРВОНІ́ТИ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ'ЯНІ́ТИСЯ, ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ, РОЗРУМ'Я́НЮВАТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ, НАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ. — Док. Словник синонімів української мови