рундуковий

Рундуковий, -а, -е

Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рундуковий — рундуко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рундуковий — -а, -е. Те саме, що рундучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рундуковий — РУНДУКО́ВИЙ, а, е. Те саме, що рунду́чний. Словник української мови у 20 томах
  4. рундуковий — РУНДУКО́ВИЙ, а, е. Те саме, що рунду́чний. Словник української мови в 11 томах