рунтувати

Рунтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рунтувати — рунтува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. рунтувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Руйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рунтувати — РУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Руйнувати. Прийдеться рунтувать лежанку й піч (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. рунтувати — РУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Руйнувати. Прийдеться рунтувать лежанку й піч (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах