русалонька
Русалка, -ки
ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- русалонька — руса́лонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- русалонька — -и, ж. Пестл. до русалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- русалонька — РУСА́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до руса́лка. Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали (Т. Шевченко); Та не має русалонька І там супокою, Не втопила свого лиха Навіть під водою!... Словник української мови у 20 томах
- русалонька — РУСА́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до руса́лка. Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали (Шевч., І, 1951, 6); Та не має русалонька І там супокою, Не втопила свого лиха Навіть під водою! (Л. Укр., І, 1951, 325). Словник української мови в 11 томах