1. Словник української мови Грінченка

рядно

Рядно

нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.

---------------

Рядно, -на

с.

1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Ном. № 12793. Виткала пятеро ряден. Черниг. у. накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ном. № 3420. ум. ряденце.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядно — рядно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рядно — Верета, веретка, верітка, дерюга, дерюжина, дерюжка, ряденце, ряднина, ряднинка, рядниночка, рядовина, рядюга, рядюжка, рядюжечка Словник синонімів Вусика
  3. рядно — [р'адно] -дна, м. (на) -д(‘)н'і, мн. р'адна, р'адеин два р'адна Орфоепічний словник української мови
  4. рядно — -а, с. 1》 Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). || Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. 2》 розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рядно — РЯДНО́, а, с. 1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (М. Словник української мови у 20 томах
  6. рядно — накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном. Фразеологічний словник української мови
  7. рядно — ОБЕРЕ́МОК (кількість чого-небудь, що можна охопити руками, помістити в ряднину), РЯДНО́ розм., НАРУ́ЧЧЯ діал. Побіг (Олег) надвір, вніс на кухню оберемок дров (Д. Бедзик); Насилу добилися до соломи. Словник синонімів української мови
  8. рядно — Рядно́, -на́, -ну́; ря́дна, ря́ден Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рядно — РЯДНО́, а, с. 1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Мирний, І, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.. Словник української мови в 11 томах