рядочок

Ряд, -ду

м.

1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. в ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. ІІ. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. мн. II. 96.

2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде.

3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101.

4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202.

5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. ум. рядо́к, рядо́чок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядочок — РЯДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до рядо́к. Край села за містком .. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (М. Стельмах); Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували – два рядочки, нашвидку написані синім олівцем (С. Словник української мови у 20 томах
  2. рядочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рядок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рядочок — ряд у ряд. Один біля одного; одне за одним. Проте не все сяяло в цій (Золотій) палаті .. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (С. Скляренко). ряд по рядо́чку. Маруся насіяла всячини, і усе проквітало.. Фразеологічний словник української мови
  4. рядочок — рядо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. рядочок — РЯДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до рядо́к. Край села за містком.. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (Стельмах, II, 1962, 44); Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували — два рядочки... Словник української мови в 11 томах