рясненько

Рясно

нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. ум. рясненько, ряснесенько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясненько — див. багато Словник синонімів Вусика
  2. рясненько — РЯСНЕ́НЬКО, розм. Присл. до рясне́нький. Зійшов горіх, підріс, зацвів увесь рясненько (П. Гулак-Артемовський); На її долоню рясненько посипались шажки та копійки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. рясненько — РЯСНЕ́НЬКО, розм. Присл. до рясне́нький. Зійшов горіх, підріс, зацвів увесь рясненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); На її долоню рясненько посипались шажки та копійки (Н.-Лев., IV, 1956, 291). Словник української мови в 11 томах
  4. рясненько — рясне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  5. рясненько — розм. Присл. до рясненький. Великий тлумачний словник сучасної мови